IT Arena 2024: Арно Кастаньє про високопотужні батареї, стратегічні партнерства та підтримку України

IT Arena 2024 відбудеться вже за три місяці. Напередодні найочікуванішої техконференції країни, яка щороку збирає технологічних візіонерів, ентузіастів та перспективні стартапи, ми знайомимо вас зі спікерами події. Ми поспілкувались з Арно Кастаньє, віцепрезидентом зі зв’язків з урядом та стратегічних партнерств компанії Skeleton Technologies, європейського лідера в галузі енергозбереження та технологій швидкої зарядки. Окрім виконання своїх щоденних професійних завдань, Арно також підтримує українських захисників через участь у волонтерських ініціативах. 

Що таке Skeleton Technologies? Можете розповісти про компанію?

Skeleton Technologies – естонська компанія з виробництва високопотужних накопичувачів енергії, створена у 2009 році. Ми виробляємо суперконденсатори – технологію для зберігання енергії, яку можна порівняти з акумуляторами, але з набагато більшою потужністю за коротший час та високопотужну батарею під назвою “SuperBattery”. 

Ми не виробляємо звичні літій-іонні акумулятори для електромобілів. Ми не конкуруємо з ACC, Verkor чи Northvolt. Ми зосереджені на пристроях, які потребують швидкої зарядки та високої потужності, в таких секторах, як важкі та позашляхові транспортні засоби, електромережі, центри обробки даних, залізниця. Також ми працюємо в інших галузях, таких як космос, аеронавтика та ядерна енергетика. Наша продукція – універсальна. На жаль, у галузі акумуляторів не існує чарівної пігулки. Літій-іонні батареї дуже добре підходять для електромобілів, але не підходять для живлення та декарбонізації всіх секторів та пристроїв. Вкрай важливо мати різноманітні акумуляторні технології.

Наш перший завод знаходиться в Німеччині, поблизу Дрездена. Зараз ми будуємо більший, повністю автоматизований завод у Лейпцигу, що також у Саксонії. Крім того, у нас є R&D центри у Гельсінкі, Фінляндія, та в Біттерфельд-Вольфен, Німеччина – там займаються розробкою матеріалів. Нещодавно ми оголосили про розширення бізнесу у Францію, плануючи інвестувати 600 мільйонів євро у R&D центр та завод для високопотужних батарей. Очікуємо, що завод запрацює в 2027 році. 

Обираючи місце для експансії бізнесу, потрібно враховувати, де можна швидко, якісно та недорого побудувати завод, а також налагодити міцні R&D партнерства. У Франції ми співпрацюватимемо з CIRIMAT, науково-дослідницьким центром, що входить до складу Університету Тулузи 3, провідного закладу у галузі високопотужних батарей. У Тулузі та Окситанії багато потенційних клієнтів, зокрема Airbus, Thales Alenia Space, Siemens Mobility або Alstom. З погляду бізнесу та промисловості, присутність у цьому регіоні має велике значення, оскільки це один із найбільш інноваційних регіонів Європи, і тут багато потенційних партнерів. Також ми хочемо бути готовими до IPO до 2027 року. 

Які ваші ключові обов’язки?

Як віцепрезидент компанії я відповідаю за стратегічне партнерство, зв’язки з урядом, питання, що стосуються державної політики та PR. Представляю Skeleton Technologies у переговорах з урядами: французьким, естонським та іншими. Складаю політики компанії щодо державних регулювань та реформ, пов’язаних із виробництвом батарей. Також представляю Skeleton Technologies у переговорах з Європейським Парламентом та Єврокомісією.

Я допомагаю Skeleton Technologies захищати інтереси компанії. Створення промислової компанії, а саме екологічно чистої компанії з хардверним продуктом, відрізняється від розвитку софтверної компанії, оскільки потрібно думати про підтримку R&D, капітальні вкладення та будівництво заводів. На нас значно впливають нові міжнародні торговельні закони. Також ми повинні захищати свої інтереси та бути конкурентними на ринку виробництва батарей, де домінують азійські гравці, більшість з яких з Китаю.

Skeleton Technologies є частиною багатьох європейських організацій, таких як Cleantech for Europe та EU-Japan Business Roundtable, де я представляю компанію. Крім того, я керую нашими стратегічними партнерствами з ключовими зацікавленими сторонами, які є одночасно інвесторами, клієнтами, а іноді й дистриб’юторами нашої продукції, і є важливими для нашого глобального зростання. Тут вирішальне значення має командна робота, оскільки теми, що розглядаються – різноманітні, і можуть охоплювати фінансові, інвестиційні, комерційні та постачальницькі аспекти.

Які рекомендації ви б дали PR-фахівцям, які хочуть працювати над стратегічними партнерствами?

Деякі люди сприймають PR лише як комунікацію та участь в інтерв’ю. Однак я бачу це набагато ширше через мій політичний бекґраунд. Для мене PR – про представлення всієї компанії. Ви повинні просувати та розповідати про свій бізнес. Коли ви займаєтеся PR і зустрічаєтеся з впливовими людьми, ви з часом починаєте цікавитися політикою, тому що вона впливає на бізнес. 

Стратегічні партнерства – це поєднання розвитку бізнесу, PR та зв’язків з урядом. Взаємодія з урядами, державними, приватними компаніями та партнерами передбачає об’єднання різних зацікавлених сторін для знаходження спільних інтересів та досягнення взаємовигідного результату. У політиці та партнерствах вам потрібно розуміти інтереси іншої сторони та використовувати креативність для пошуку нових проєктів і взаємної вигоди для обох організацій.

У цій роботі важливо бути допитливим. Запитуйте, щоб розкрити суть речей. Придумувати ідеї – це одне, але щоб їх реалізувати, потрібно слухати більш експертних колег. Що впливає на бізнес, що цікавить інших і над чим вони працюють. Тому вам потрібно почати ставити питання, читати багато новин та розуміти, що відбувається у світі бізнесу та геополітики – особливо у галузі батарей, яка суттєво пов’язана з геополітикою.

Які ключові тренди зараз формують галузь енергозбереження?

Одним із основних трендів є те, що ланцюги постачання стають більш локалізованими через геополітичні причини. Коли ви виробляєте батареї чи дрони, ви хочете бути впевненими, що у вас є доступ до всіх компонентів. Раніше компоненти надходили звідусіль. Зараз з цим дедалі складніше. У ключових технологіях, таких як батареї, сонячні панелі, електролізери, водневі паливні елементи та напівпровідники, дуже важливо мати повний контроль над ланцюгом постачання. Щоб у разі виникнення кризових ситуацій не втратити доступ до виробництва.

Багато гравців індустрії зараз намагаються зосереджуватися на створенні батарей, які не залежать від нікелю, кобальту, марганцю або літію. Саме тому ми бачимо багато інновацій у вдосконаленні матеріалів, кращій переробці та розробці синтетичних альтернатив для критичних матеріалів. Не потрібно буде видобувати їх у Демократичній Республіці Конго, а потім обробляти в Китаї.

Другим трендом є виробництво та споживання електроенергії. Оскільки ми електрифікуємо все більше процесів, нам потрібно більше електростанцій – з атомних чи відновлюваних джерел енергії. Потрібно зміцнювати мережу, щоб інтегрувати більше електроенергії з відновлюваних джерел, тому що в майбутньому може бути набагато більше дестабілізації і відключень електроенергії, якщо мережі не стануть більш надійними та здатними витримувати пікові навантаженнями. Деякі з наступних великих інновацій в батареях, ймовірно, будуть зосереджені на електромережах. Без більшої кількості електроенергії та кращої мережі неможливо будувати більше заводів.

Штучний інтелект, очевидно, є головним трендом. Використання штучного інтелекту стрімко зростає, що збільшує споживання електроенергії, особливо в центрах обробки даних. Наприклад, в Ірландії 25% споживання електроенергії припадає на центри обробки даних. Це може стати великою проблемою для всіх секторів.

Чи можлива співпраця Skeleton Technologies з Україною?

Це можливо, хоча ми ще не співпрацювали з українськими компаніями. Україні потенційно знадобляться системи зберігання енергії та стабілізації енергосистеми, особливо з огляду на атаки Росії на електростанції. Зростає потреба у розподіленій електроенергії, яку можна швидко згенерувати. Наприклад, вітровій енергії. Ми бачимо, що в Україні будується більше вітрових електростанцій. Якщо ракети атакують одну газову або вугільну електростанцію, це може завдати суттєвої шкоди. Однак якщо у вас є поля з 20 вітроелектростанціями, всі вони не можуть бути знищені одночасно. Децентралізована та розподілена генерація часто використовується для підвищення стійкості критично важливої інфраструктури під час стихійних лих або збоїв у роботі електромереж.

Проте електроенергія з відновлюваних джерел може бути нестабільною через мінливість погоди – не завжди є вітер чи сонце. Це може дестабілізовувати електромережу та спричиняти перебої в електропостачанні. А використання технологій, які охоплюють системи зберігання енергії, дозволяє стабілізувати мережу, витримувати пікові навантаження та інтегрувати різні відновлювані джерела енергії.

Тому зберігання енергії має вирішальне значення для зміцнення енергетичної незалежності України. З децентралізацією виробництва та зберігання енергії, ми зможемо побудувати більш надійну інфраструктуру.

Зберігання енергії може допомогти ефективно збалансувати попит та пропозицію в енергосистемі України, мінімізуючи перебої та коливання електроенергії. Наприклад, поєднання великомасштабних акумуляторних установок з гідроелектростанціями дозволить зберігати надлишкову енергію в періоди низького попиту та використовувати її за потреби, забезпечуючи стабільне електропостачання. Високопотужні батареї та суперконденсатори також можуть слугувати тимчасовими буферами енергії під час короткочасних відключень, що допоможе підтримувати якість електроенергії та запобігати блекаутам.

Тому ми відкриті до обговорення потенційної співпраці з українськими енергетичними компаніями або операторами системи передачі.

Що ви можете порадити українським deep tech та defense tech стартапам?

Вам слід орієнтуватися на тих, хто готовий інвестувати в defense tech стартапи, оскільки не всі інвестори цього хочуть. Особливо корисно шукати R&D програми та гранти в Європі. Багато українських компаній можуть подавати заявки на гранти від EIC або Horizon Europe. Гранти можуть стати вашим порятунком під час етапів розробки та прототипування до того, як у вас з’являться виробництво чи клієнти.

Державні гранти цілком доступні, тож подавайте заявки та скористайтеся цією можливістю.. Багато людей не знають, куди вони можуть подаватися. Ініціативи як Seeds of Bravery можуть допомогти дізнатися про можливості, які відкриті для вас. Багато європейських фондів залишаються невикористаними просто тому, що люди про них не знають. Існує безліч ресурсів, але важливо розуміти, які гранти можуть підтримати вашу компанію на кожному етапі: чи то фундаментальні дослідження, чи то капітальні вкладення. 

Останнє, але не менш важливе – це знайти промислового партнера. Промислові компанії потребують стратегічних партнерів, на відміну від софтверних компаній, які можуть швидко масштабуватися самостійно. Ці партнери можуть бути інвесторами та допомагати з виробництвом і клієнтами. Тому потрібно знайти комплементарність з промисловими компаніями.

Українські стартапи в Європі, особливо у сфері оборони, є одними з найбільш інноваційних. Вони можуть швидко розробляти, тестувати та отримувати зворотній зв’язок про свої продукти. Українські розробники повинні використовувати цю перевагу. Я знаю, дивно називати це перевагою. Так вийшло через війну, і це жахливо. Однак це призвело до розробки креативних та набагато інноваційніших продуктів, ніж мають великі компанії. До того ж, їх можна тестувати в реальних умовах.

Для масштабування defense tech стартапів з України важливо орієнтуватися на великі промислові компанії, такі як KNDS, Arquus або Rheinmetall. Ці компанії мають досвід у будівництві заводів та виробництві в більшому масштабі, що є складним завданням для українських стартапів. Саме тут може знадобитися допомога від цих компаній. В той же час українські defense tech стартапи можуть принести креативність та “moving fast and breaking things” мислення цим компаніям. 

Створення організації для репрезентації defense tech стартапів дозволить їм говорити в один голос з українським урядом і європейськими організаціями, захищаючи інтереси цього динамічного сектору.

Ви згадали про грантовий проєкт Seeds of Bravery. Який внесок Skeleton Technologies зробив у створення Seeds of Bravery?

Seeds of Bravery – це консорціум, що охоплює кілька організацій, включаючи Український фонд стартапів, INNOV8 та багатьох європейських стейкхолдерів. Польська організація Funding Box є його координатором. Консорціум керує фондом, створеним Європейською інноваційною радою для підтримки українських стартапів у сфері deep tech. Я є членом Консультативної ради Seeds of Bravery.

Фонд у розмірі 20 мільйонів євро з’явився завдяки ідеї СЕО Skeleton Technologies, Тааві Мадіберка, члена правління Європейської інноваційної ради. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, пріоритетом було підтримати оборонну промисловість України. Однак ми були занепокоєні deep tech стартапами, які можуть втратити державні гранти або доступ до європейських ринків. Фонд був створений для прямої підтримки цих стартапів, допомагаючи їм використовувати можливості в Європі та більше інтегруватися в європейську стартап-екосистему, особливо в промислову та deep tech галузі. Seeds of Bravery оголосив конкурс для українських стартапів.

Багато європейців асоціюють такі місця як Одеса та Харків з війною, але Україна вже давно має статус інноваційної та передової у галузі технологій країни. До повномасштабного вторгнення Київ був місцем народження першого українського єдинорога, GitLab, а в Одесі був створений стартап Looksery, пізніше придбаний Snapchat.

До вторгнення Україна найшвидше в Європі розвивалася технологічно. Так і продовжує бути, але тепер з фокусом на оборонні технології через нагальні потреби. Завдяки ініціативам EIC ми прагнемо забезпечити українських підприємців можливістю будувати міцні зв’язки з європейською технологічною екосистемою. Ми хочемо бачити більше технологічних єдинорогів з України.

Ми переконані, що в Україні є все необхідне з точки зору освіти, особливо в STEM-галузях. А якісна освіта – це запорука успішного майбутнього. Ось чому важливо мати фінансування, що допоможе стартапам вижити та отримати більше можливостей, особливо в Європі. 

Ви також займаєтеся ініціативою Adopt a Drone, яка збирає кошти та передає безпілотники українській армії. Поясніть, як це працює.

Ми реалізуємо цю ініціативу з двома друзями: з Нідерландів та Естонії. Ми збираємо кошти, купуємо дрони для різних українських бригад та доставляємо їх безпосередньо солдатам. Наша програма “Adopt a Drone” дозволяє донаторам написати ім’я на дроні. Ми також отримуємо відео, де показують використання безпілотників. Ми розпочали ініціативу в квітні-травні 2022 року, відповідаючи на запити Міністерства оборони щодо цивільних дронів для наведення артилерії та проведення спостереження.

Зараз більшість наших дронів використовуються для операцій камікадзе або доставки вибухових речовин. Ми адаптовуємося до потреб солдатів на основі їх зворотнього зв’язку і надаємо їм FPV-дрони або дрони з нічним баченням. З початку повномасштабного вторгнення ми доставили понад 250 дронів і зібрали понад 200 000 євро. Нещодавно ми співпрацювали з Wild Hornet, щоб купувати більше БПЛА, виготовлених в Україні, підтримуючи українських виробників та робочі місця. Це краще, ніж купувати дрони у китайських чи американських компаній.

Остання поставка була у травні, а наступна буде в липні для бригади Національної гвардії України “Рубіж” та підрозділу “Булава” з окремої Президентської бригади. Ми будемо продовжувати допомагати стільки, скільки зможемо, до перемоги.

Розкажіть про свою доповідь на IT Arena 2024

Одне з питань, яке я хочу розкрити – це масштабування хардверних продуктів. Тут слід розуміти, що інвестиції ви отримаєте набагато пізніше, ніж це було би у софтверній компанії. Тому що вам потрібно розробити свій прототип і знайти потенційних клієнтів, які платитимуть, якщо у вас буде достатньо виробничих потужностей. Але щоб інвестувати у виробничі потужності, вам потрібні клієнти. Тому на початку це дуже складно. Перший клієнт також має вирішальне значення, тому що вам потрібні практичні кейси та флагманські проєкти, щоб продемонструвати свою експертизу. Нашим першим клієнтом стало Європейське космічне агентство. 

Коли з’являється виробництво, виникають нові виклики: як масштабуватися, яку технологію використовувати та як перейти від ручних процесів до автоматизованих. Потім – як побудувати великий завод. Це пояснює, чому ми спочатку обрали Німеччину, потім вирішили створити R&D центри у Фінляндії, а зараз розширюємося у Франції, де ми бачимо багато можливостей для комерційної та R&D співпраці. На рішення про розширення діяльності в тій чи іншій країні впливають різні фактори, і вам не обов’язково обирати найдешевший варіант.

Арно Кастаньє виступить на IT Arena 24 у Львові. Квитки за посиланням.