Україна вже стала одним із глобальних центрів defense-tech, а війна змусила українські компанії розвивати технології з небаченою швидкістю. Чи може цей досвід стати основою для нової хвилі інновацій — від робототехніки й автономних систем до біонічного протезування?

Про це, а також про майбутнє українського tech-сектору Наталія Денікеєва, заступниця міністра цифрової трансформації України, говоритиме на бізнес-сцені IT Arena 2026. Напередодні виступу ми поспілкувалися з Наталією про те, чого сьогодні бракує українській tech-екосистемі та чому зараз найкращий момент для появи в країні нових технологічних продуктів із глобальним потенціалом. 

— Україна є трендсеттером у ніші defense-tech, займає сильні позиції у ШІ, кібербезпеці та FinTech. Які технологічні напрями, на вашу думку, можуть стати наступними, в яких Україна зможе конкурувати на глобальному рівні?

— Я бачу великий потенціал України в hardware, робототехніці та автономних системах. Через війну український defense-tech сектор дуже сильно розвинувся. Ми здобули досвід і експертизу, яких немає, мабуть, в жодної країни світу. Але потенціал цього сектору набагато ширший.

Нам уже треба думати про те, як воєнні технології можуть працювати на цивільну сферу. Наприклад, у логістиці, виробництві, агро, будівництві та інших сферах, де потрібні автоматизація й автономність.

Ще один напрям, де я бачу сильний потенціал, — MedTech. Якщо конкретніше, то біонічне протезування. Зараз в Україні величезна потреба в таких рішеннях. А коли до реального попиту додаються сильна інженерна експертиза, технологічна база та можливість тестувати рішення в реальних умовах, це створює дуже хороші передумови для появи продуктів, конкурентних не лише в Україні, а й на глобальному ринку.

— Чим український інноваційний сектор відрізняється від інших країн? У чому ми поки програємо, а де, навпаки, вже випереджаємо світ?

— Ми дуже вмотивовані. Для нас розвиток технологій — це не просто амбіція чи питання економічного зростання. Сьогодні це питання виживання. Криза змушує рухатися швидше, а українці надзвичайно винахідливі, амбітні та вмотивовані шукати рішення там, де інші їх ще не бачать. У цьому ми точно маємо свою перевагу.

Але водночас ми поки програємо в тому, що має створювати передбачуване середовище для розвитку цих рішень: rule of law, захист інтелектуальної власності, швидкість регуляторних процесів, передбачуваність правил для бізнесу.

— Чи може досвід Дія.City стати прикладом для інших країн? Які рішення з українського досвіду можна потенційно інтегрувати за межами України?

— Чому ні? Дія.City — це модель, яку можна адаптувати до іншої юрисдикції. Але важливо враховувати особливості та специфіку конкретної країни. Логіка спеціального середовища для технологічного бізнесу може працювати не лише в Україні.

Головна порада з нашого досвіду — це вміння слухати й чути бізнес. Держава має бути енейблером, а не ботлнеком. Часто приватний сектор краще розуміє практичні проблеми, з якими стикається щодня. І тому тут важливо не вигадувати рішення у вакуумі, а радитися з бізнесом і разом шукати правильний баланс між інтересами держави та ринку.

Цей підхід ми також заклали в Дія.City. Думаю, це також частина досвіду, яку може використати будь-яка країна, незалежно від своєї юрисдикції.

— Чого сьогодні найбільше бракує українській технологічній екосистемі для розвитку — капіталу, талантів, інфраструктури, сприятливого регулювання чи, можливо, чогось іншого?

— Нам бракує одразу всього — і капіталу, і талантів, і інфраструктури, і сприятливого регуляторного середовища. У нас виходить розвивати технологічну екосистему не завдяки, а всупереч.

Будьмо об’єктивними: нам дуже сильно не вистачає людей, є багато безпекових ризиків і обмежень, пов’язаних із війною. Усе це ускладнює розвиток технологічного бізнесу.

Але я б не хотіла зводити розмову лише до того, чого нам не вистачає. Важливо бачити можливості. А в Україні їх зараз дуже багато. Ми зараз у тому самому «ідеальному штормі», який може дати нам шанс перестрибнути не одну, а одразу кілька сходинок у розвитку.

Ми навчилися за дуже короткий час опановувати, тестувати й розробляти те, на що в інших умовах пішли б роки. Цей темп допоміг нам здобути унікальний досвід і сформувати експертизу. І тепер нам треба конвертувати ці надбання у технології та рішення, які матимуть цінність далеко за межами України.

— Яку роль технології відіграватимуть у відновленні України? Які рішення, на вашу думку, можуть стати геймченджерами уже в найближчі роки?

— Одну з найважливіших ролей. Автоматизація, роботизація та автономні системи — один із пріоритетних напрямів для відновлення країни.

Уже зараз технології можуть змінювати цілі сектори. Від агро й логістики — до медицини, будівництва та цивільної безпеки. Тому державі важливо закласти потрібну основу для розвитку hardware-технологій: прибирати регуляторні бар’єри, створювати можливості для тестування та допомагати сильним розробкам масштабуватися.

Ми вже над цим працюємо. Торік восени разом із Фондом розвитку інновацій та Державною службою з надзвичайних ситуацій запустили грантову програму для виробників протипожежних БпАК і НРК. Профінансували 8 команд, кожна з яких отримала до 8 млн грн на розвиток власних рішень.

— Який технологічний продукт ви використовуєте щодня і вже не уявляєте без нього життя?

— Мені подобаються технології, які непомітно інтегруються в повсякденне життя й роблять його трохи простішим. У мене є два фаворити.

Перший — диктофон PLAUD NOTE. Він дуже виручає мене в роботі. Пристрій записує зустрічі, транскрибує їх, робить самарі, виділяє ключові тези та формує follow-up. Це дуже зручно й допомагає зосередитися на розмові, контексті та рішеннях, замість того, щоб механічно робити нотатки.

А ще я користуюся кільцем Oura Ring. Воно допомагає відстежувати сон, відновлення та активність і краще розуміти, де мені варто щось скоригувати.

— Якби у вас був один меседж для українських tech-фаундерів — що б ви сказали?

— Не чекайте кращого моменту, щоб розвивати бізнес в Україні. Найкращий момент — зараз.

Ми живемо в тому самому «ідеальному штормі», який змушує нас швидше шукати можливості, створювати нові рішення й ставати сильнішими. Так, це дуже складні умови. Але саме вони дають українським компаніям досвід і швидкість, які неможливо отримати в умовах стабільного ринку.

Тому не бійтеся розвивати бізнес в Україні. Наймайте людей тут, будуйте команди, тестуйте нові рішення й масштабуйтеся. У нас є всі передумови, щоб створювати сильні технологічні компанії.

— Цього року ви виступатимете на IT Arena. Чи можете поділитися невеликим прев’ю: на чому плануєте зосередитися під час виступу та яку головну думку хотіли б донести до аудиторії?

— Інновації для України — це вже не nice-to-have опція, яка просто робить життя зручнішим. Це питання нашого виживання, розвитку та майбутнього місця на глобальній технологічній мапі.

Саме про це говоритиму на IT Arena — як перетворити інновації з окремих сильних рішень на системну перевагу для країни.

Цього року Наталія Денікеєва виступить на Business-сцені IT Arena 2026, де продовжить розмову про те, як Україна може перетворити інноваційний потенціал на довгострокову перевагу. 

Приєднуйтеся до IT Arena, щоб почути думки Наталії Денікеєвої наживо.