Йонатан Левін, CTO та співзасновник Stealth Startup, на власному досвіді знає, що потрібно для створення технологій, здатних масштабуватися до глобального рівня. На початку свого шляху в monday.com, коли компанія стрімко зростала, він розробляв AI-рішення, публічні API, які обробляли мільярди запитів, а також мобільні платформи, що мали зростати так само швидко, як і компанія.

Як перетворювати сміливі технологічні ідеї на продукти, якими користуються мільйони? У розмові з Йонатаном Левіним — про масштабування, AI, стійкість команд і ключові навички, які визначатимуть успіх розробників у найближчі роки.

— Ви були одним із перших, хто розбудовував monday.com у період її стрімкого масштабування. Які виклики довелося долати вам і команді? 

— Я приєднався до monday.com, коли це був невеликий стартап: один поверх в офісній будівлі та лише кілька десятків співробітників. Компанія дуже швидко зростала — як з погляду бізнесу, так і за розміром команди. І саме темп зростання став одним із викликів. Коли масштабування відбувається стрімко, рішення, закладені в основу архітектури на початку, дуже швидко втрачають актуальність. Доводиться постійно переосмислювати підходи, щоб технології встигали за розвитком бізнесу. 

За майже шість років у monday.com я попрацював у п’яти різних компаніях. Спочатку це був маленький стартап, потім стартап у фазі гіперзростання, потім зріла компанія, далі компанія на етапі IPO, а згодом — велика компанія з доходом понад $1 млрд.

Кожен новий етап розвитку компанії вимагав іншого мислення, процесів і управлінських підходів. Керувати командою з чотирьох людей — зовсім інше завдання, ніж командою з двадцяти. З часом виникла потреба у чіткій структурі, середньому менеджменті та новій моделі організації команд. 

Не менш важливим викликом стала архітектура продукту. Я починав як керівник невеликої мобільної команди, але зі зростанням компанії ми були змушені повністю переосмислити архітектуру й процеси: як розподіляти функціональність, будувати команди навколо окремих напрямів і забезпечувати ефективну взаємодію, не втрачаючи швидкості розробки.

Більшість інженерів у компанії були full-stack розробниками, тоді як мобільна команда працювала окремо. Вебпродукт уже був дуже зрілим, а мобільний застосунок радше нагадував його «молодшого брата», який постійно біг навздогін і насилу встигав. Компанія масштабувалася з шаленою швидкістю, і наше головне завдання полягало в тому, щоб підтримувати той самий темп розробки. Це було непросто, адже ми працювали зі спільними API, які змінювалися майже щодня.

Із розвитком компанії переді мною постало ще одне важливе питання — яким я бачу свій подальший кар’єрний шлях. Я починав як лідер невеликої команди, але згодом мав визначитися: чи хочу керувати великою кількістю людей і рухатися в управління, чи залишитися ближче до розробки. Рано чи пізно кожен стикається з таким вибором. І водночас важливо пам’ятати, що змінити своє рішення — цілком нормально, адже кар’єра не завжди розвивається за визначеним сценарієм.

Тож я вирішив кардинально змінити напрям і перейти з мобільної розробки у backend, щоб допомогти monday.com вийти на новий етап масштабування. Ми почали активно працювати з enterprise-клієнтами, а це вимагало потужної інфраструктури та надійного публічного API. І в певному сенсі все знову нагадувало стартап: спочатку над цим працював лише я, а потім ми поступово сформували команду й побудували продукт.

— Що змінилося у процесі побудови глобальної компанії з появою AI?

— Коли з’явився AI, ніхто не мав готових відповідей. Ми ще не розуміли, як саме ця технологія змінить продукти чи бізнес. Для нас виникла непросте питання: як компанії, яка вже працює з великими enterprise-клієнтами та є публічною на NASDAQ, інтегрувати технологію, яка ще тільки формується? 

Пам’ятаю, один із клієнтів прямо попросив нас не додавати жодних AI-функцій до його аккаунта. Це було цілком зрозуміло — тоді багато хто ставився до штучного інтелекту з обережністю.

Саме тому ми зробили ставку на експерименти. Ми запускали десятки ідей, перевіряли гіпотези, швидко відмовлялися від того, що не працювало, і переходили до наступного рішення. Такий підхід вимагав абсолютно нового мислення.

Сьогодні, на мою думку, головна перевага команд, які працюють з AI, — це швидкість. Швидко створити продукт, протестувати, оцінити результати, вдосконалити й знову запустити. Цикли розвитку продукту стали значно коротшими.

Окрім цього, надзвичайно важливо залишатися відкритими до нового. У monday.com вже був зрілий бізнес із налагодженими процесами та управлінням проєктами, але поява AI докорінно змінила звичні підходи. Сьогодні, коли технології розвиваються безпрецедентними темпами, одна з найважливіших навичок — не боятися змін, а вміти швидко адаптуватися до них. 

— Що ви думаєте про AI-агентів? Як зробити їх надійними та ефективними? 

— На мою думку, майбутнє — за екосистемою спеціалізованих AI-агентів. Уявіть платформу, де замість універсального AI можна обрати окремого AI-експерта: для маркетингу, подорожей, фітнесу чи будь-якої іншої сфери. Кожен із них — експерт у своїй вузькій спеціалізації.

Проблема сучасних моделей у тому, що вони універсальні. Вони знають багато, але не завжди достатньо глибоко. Саме тому наступний етап розвитку AI — вузька експертиза та довіра.

Довіра — це ще один виклик. Як переконатися, що агент не помиляється? Як перевірити якість його відповідей? Сьогодні ключову роль відіграють якісна оцінка моделей і доступ до перевірених спеціалізованих даних.

Якщо говорити про наступний великий тренд AI-ринку, я б поставив на компанії, які працюють з даними. Не просто збирають їх, а створюють високоякісні, ретельно відібрані датасети для конкретних галузей. Саме такі дані стануть фундаментом для нового покоління AI-агентів.

— Озираючись на ваш шлях від інженера до CTO, яку навичку було найскладніше розвинути? 

— Стійкість. На мою думку, саме вона є однією з ключових якостей для роботи у стартапі. Стартап — це постійна невизначеність. Щодня ти стикаєшся з питаннями, на які ще немає відповідей. Ти створюєш продукт, не знаючи напевно, чи спрацює він. Живеш у світі, де майже щодня відбувається щось непередбачуване. В Ізраїлі, наприклад, майже щотижня виникає нова криза. Думаю, українці добре розуміють, що це означає.

Саме тому стійкість — одна з найскладніших, але водночас і найцінніших навичок. Незалежно від того, що відбувається навколо, потрібно продовжувати рухатися вперед. Вірити у свій шлях, у те, що рішення знайдеться, а труднощі зрештою вдасться подолати.

Я переконаний, що саме стійкість найбільше визначає сильних розробників, засновників компаній і лідерів. І не має значення, чи ви керуєте командою, будуєте стартап або виховуєте дітей, — здатність не зупинятися й рухатися вперед попри виклики є однією з найважливіших життєвих навичок, яку можна в собі розвинути.

— Якими навичками має володіти інженер, щоб залишатися затребуваним в епоху AI? 

— Раніше ми оцінювали хороших розробників насамперед за тим, наскільки глибоко вони володіли певними фреймворками чи технологіями — iOS, Android, Node.js, Go та іншими. Але з появою AI це поступово втрачає визначальне значення. Штучний інтелект уже має доступ до значно більшого обсягу знань, ніж будь-яка окрема людина, а також до всієї необхідної документації. Тому сьогодні вже не так важливо, якою мовою програмування чи фреймворком ви користуєтеся.

Набагато важливіше бачити ширшу картину. Розуміти, навіщо ви застосовуєте ту чи іншу технологію, чому саме цей підхід є найкращим, який продукт потрібно створити, як його побудувати і як він має працювати.

Сьогодні вже недостатньо просто сісти за комп’ютер, одягнути навушники й писати код. Важливо розуміти, яку проблему ви вирішуєте, яких результатів прагнете досягти, як оцінити успіх продукту, донести його цінність до інших і перевірити власні рішення. Саме ці навички дедалі більше визначають сильних інженерів.

Часто розробники не люблять працювати за готовими специфікаціями від продакт-менеджерів: отримав вимоги, реалізував їх і повернувся до обговорення за місяць. Сьогодні формування якісної специфікації також стає частиною відповідальності розробника. Потрібно переконатися, що вимоги повні, зрозумілі, структуровані й не залишають простору для неоднозначного трактування. Адже саме ця специфікація стає основою для роботи AI. Код, який генерує AI-асистент, буде настільки якісним, наскільки якісно сформульовані вимоги.

Втім, справжня відповідальність розробника не закінчується на коді чи специфікації. Важливо розуміти весь шлях користувача, дбати про його досвід і бачити продукт цілісно. Саме це, на мою думку, сьогодні відрізняє сильних інженерів: здатність поєднати всі елементи в єдину картину, зрозуміти справжню мету продукту, взяти відповідальність за те, чому ми створюємо саме таке рішення, і вміти пояснити це іншим.

Коли я наймаю розробника, мене цікавить не лише його досвід чи знання Node.js або інших технологій. Я шукаю людей, які хочуть зрозуміти, навіщо вони створюють продукт, прагнуть бути частиною цього процесу, готові брати на себе відповідальність, швидко адаптуватися до змін і бачити ширший контекст своєї роботи. Саме такі якості, на мою думку, і допоможуть розробникам вирізнятися в епоху AI.

— Як зрозуміти, що стартап створює продукт, який справді потрібен ринку?

— Для цього існує добре відоме поняття — product-market fit. Воно означає, що продукт відповідає реальній потребі ринку. Спочатку потрібно чітко визначити проблему, оцінити її масштаб, а вже потім починати будувати рішення.

Особисто я завжди намагаюся перевірити ідею ще до початку повноцінної розробки, щоб зрозуміти, чи готові люди платити за майбутній продукт. Замість того, щоб одразу вкладати значні ресурси в розробку, краще створити мінімальну версію або протестувати ідею.

Одного разу я зробив дуже простий сайт з кнопкою «Купити», який насправді нічого не продавав. На сторінці був опис проблеми й того, як ми плануємо її вирішити. Коли користувач натискав кнопку, з’являлося повідомлення: «Вибачте, ми ще працюємо над цим». Так я міг оцінити, скільки людей ознайомилися з пропозицією, зрозуміли її цінність і були готові натиснути кнопку покупки. Це дало перший сигнал, що ми рухаємося в правильному напрямку.

Далі все відбувається поступово. Ви крок за кроком розвиваєте продукт, постійно перевіряючи, чи наближаєтеся до product-market fit.

І головне — потрібно заздалегідь визначити, як виглядатиме успіх, і зафіксувати відповідні KPI. Важливо аналізувати не лише кількість відвідувачів сайту, а й те, скільки людей стали клієнтами, як довго вони користуються продуктом, чи повертаються, коли припиняють користуватися сервісом і який рівень відтоку користувачів. Не менш важливо розуміти, скільки коштує залучення одного користувача, який дохід він приносить і протягом якого часу. Саме ці показники допомагають зрозуміти, чи справді ви створюєте продукт, який потрібен ринку.

— Якщо після вашого виступу на IT Arena до вас підійде засновник AI-стартапу за порадою, про який проєкт вам було б найцікавіше почути?

— Особисто мене найбільше захоплюють B2C-продукти. В Ізраїлі багато стартапів працюють у сферах кібербезпеки або SaaS, тоді як B2C-проєктів значно менше. Водночас саме цей сегмент, на мою думку, сьогодні є одним із найцікавіших для створення нових продуктів.

У SaaS шлях до користувача значно довший: потрібно пройти весь цикл продажів — знайти компанію, провести переговори, укласти контракт, пройти юридичні та безпекові перевірки. Це може займати місяці. У B2C усе відбувається набагато швидше. Достатньо опублікувати застосунок в App Store або запустити вебсайт, щоб майже одразу побачити реакцію користувачів і перші результати.

Саме тому мені подобаються B2C-продукти. Вони ближчі до кінцевого користувача, дозволяють швидше перевірити гіпотези й майже миттєво оцінити, чи створює продукт реальну цінність.

Крім того, сьогодні запуск нового продукту вже не потребує таких великих інвестицій, як раніше, особливо якщо ви працюєте самостійно. Зараз стрімко набирає популярності модель solopreneur — коли одну компанію або продукт створює одна людина. Сучасні AI-інструменти значно спростили цей процес: сьогодні набагато легше створити продукт, швидко вивести його на ринок, отримати зворотний зв’язок і зрозуміти, чи справді він потрібен користувачам.

— Ви розвивали спільноту для розробників. Яку цінність, на вашу думку, професійні ком’юніті створюють для інженерів?

— Я щиро вірю, що ми стаємо схожими на людей, якими себе оточуємо. Якщо поруч із вами ті, хто постійно створює нове, навчається, експериментує й прагне щось змінити, то з часом і ви починаєте мислити так само. Таке середовище мотивує розвиватися, ставати кращими й рухатися вперед.

Це правило працює і в зворотний бік. Якщо ваше коло спілкування складається переважно з людей, для яких головне — розваги та вечірки, то з часом ви почнете мислити і діяти так само. Я зовсім не кажу, що ходити на вечірки — це погано. Навпаки, мені це теж подобається. Але якщо це єдине, що відбувається у вашому оточенні, воно неминуче впливатиме на вас.

Для мене створення спільноти розробників — це насамперед про людей. Про об’єднання навколо спільної мети, взаємне навчання, обмін досвідом та ідеями. Це про середовище, у якому люди знають і підтримують одне одного, а завдяки цьому народжуються нові проєкти, партнерства й можливості.

Є одна історія, яка особливо мені запам’яталася. Двоє учасників моєї спільноти Android Academy — хлопець і дівчина — познайомилися на хакатоні, який ми організували в межах спільноти. Згодом вони почали зустрічатися, а пізніше одружилися й створили сім’ю.

Спільнота — це значно більше, ніж професійний розвиток. Це про знайомства, підтримку, спільне навчання, подолання викликів і можливість будувати кар’єру поруч із людьми, які надихають. Зрештою, кожен із нас хоче бути серед тих, хто допомагає ставати кращим. Саме в цьому, на мою думку, і полягає справжня цінність ком’юніті.

— Над чим ви працюєте сьогодні і як, на вашу думку, зміниться роль розробника в найближчі кілька років?

— Технології змінюються настільки швидко, що майбутнє буквально формується на наших очах. І саме це мене найбільше захоплює. Сьогодні я працюю над AI-стартапом у сфері освіти, де штучний інтелект є серцем продукту, а не просто інструментом для написання коду. Ми будуємо рішення, що базуються на взаємодії різних моделей і спеціалізованих AI-агентів.

Сьогодні мій головний виклик — переосмислити сам процес розробки — перейти від написання коду, до ролі так званого фасилітатора — того, хто координує роботу багатьох AI-агентів, надає їм правильний контекст, формулює цілі, визначає вимоги й допомагає працювати як єдина система.

Саме в цьому напрямку, на мою думку, і рухається вся індустрія. Незабаром основною компетенцією інженера стане не написання коду, а здатність будувати процес навколо AI: пояснювати, чому створюється продукт, що саме потрібно реалізувати і як має виглядати результат. AI виконуватиме дедалі більше технічної роботи, а людина відповідатиме за бачення, контекст і прийняття рішень. Це не сценарій майбутнього — це нова реальність, у якій ми працюємо сьогодні.

— Яке питання ви б хотіли щоб люди поставити собі після вашого виступу на IT Arena?

— Я хотів би, щоб після моєї лекції люди питали себе: «Навіщо я роблю те, що роблю? Чи має моя робота реальний вплив? Чи створюю я щось, що справді змінює життя інших?»

Це одне з моїх головних життєвих переконань: час, який ми маємо, варто використовувати для створення чогось цінного — для себе, для інших людей і для світу. Я бачу це щодня. Я постійно зустрічаю людей, які створюють продукти, що змінюють життя інших. Це абсолютно реально. Сьогодні, з розвитком AI, можливостей для цього стає ще більше.  

Тому хочу, щоб люди не сприймли роботу лише як набір завдань чи джерело доходу. Це можливість створювати щось, що залишає слід і має значення. 

Технології змінюються швидше, ніж будь-коли. Але головні питання залишаються незмінними: навіщо ми створюємо продукти, для кого їх будуємо і як не втратити напрям, коли світ змінюється просто на наших очах.

На IT Arena 2026 Йонатан Левін поділиться власним досвідом масштабування глобальних продуктів, розповість, як AI змінює роль інженерів, чому стійкість стала однією з ключових навичок і що допоможе розробникам залишатися затребуваними в нову еру технологій.

Приєднуйтеся до IT Arena цієї осені та почуйте Йонатана наживо.